Появились на свет Божий разные человечки … Один в теплой, радостной семье … Первое, что ему запомнилось, мамочка, папочка, любовь, нежность, ласка, солнышко, птички, вкусняшки, и он – самый-самый! …
Второго после рождения сразу бросили в роддоме, лишним оказался … Первое, что запомнилось, приют, вечный холод, кушать всегда хочется, злость, борьба за лишний кусочек хлеба и желание хоть раз попробовать конфету, говорили старшие, что они такие вкусные …
Третий, вроде и семья нормальная, так папка так пил, что запомнилось – ругань, злость, страх, крики и дикое желание спрятаться …
Четвертый, родился у мамы и никогда не знал папы … вроде все хорошо, но запомнилось, что мама всегда плачет, жалость, страх, какое-то одиночество и вечное горе …
И так, много разных человечков появилось … И очень разное запомнилось сначала … И все записалось куда-то человечкам, что потом и вспоминать не хотелось, но вспоминалось и рисовалось …
И смотрели человечки на разные картинки Жизни и у всех рождались разные смыслы, ибо все имели разные чувства и сравнения разных мыслей …
И даже когда пытались на все посмотреть на все со стороны, чтобы понять смысл, никак не могли понять друг друга, ибо не научены были самому главному с рождения – ЛЮБИТЬ ДРУГ ДРУГА!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В последние дни - Тихонова Марина P.S.: «И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут» (Д.2:17).
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n